1. Словник української мови у 20 томах

нахватати

НАХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм.

Те саме, що нахапа́ти.

Нахватав [писар] понятих, .. сторожів! Набігли хмарою до Макухи (Г. Квітка-Основ'яненко);

– У земській школі зі мною вчився .. А в його батька книг повна хижка. Казали, у Полтаві на пожежі нахватав (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахватати — нахвата́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нахватати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що нахапати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахватати — НАХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що нахапа́ти. Нахватав [писар] понятих, .. сторожів! Набігли хмарою до Макухи (Кв.-Осн., II, 1956, 301); — У земській школі зі мною вчився .. А в його батька книг повна хижка. Словник української мови в 11 томах
  4. нахватати — Нахвата́ти, -та́ю, -єш гл. = нахапати. Словник української мови Грінченка