нахимерувати

НАХИМЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, і НАХИМЕ́РИТИ, рю, риш, док., розм.

Придумати багато химер;

// безос.

– Я не вмію чекати, – признався він. – Хоч іноді таке нахимерить, таке намріється (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me