1. Словник української мови у 20 томах

нацокотати

НАЦОКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і НАЦОКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, док., що, чого, розм.

Швидко й весело наговорити чого-небудь.

– Моя дитино, нацокотали тії верхоумки, .. а ти віри пойняла... (Марко Вовчок);

Обидві [Наталя і Настя] посміялися самі з себе. Нацокотіли одна одній про всякі дрібниці (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нацокотати — нацокота́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нацокотати — -кочу, -кочеш і нацокотіти, -кочу, -котиш, док., перех. і неперех., розм. Швидко й весело наговорити чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нацокотати — НАЦОКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і НАЦОКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, док., перех. і неперех., розм. Швидко й весело наговорити чого-небудь. — Моя дитино, нацокотали тії верхоумки, .. Словник української мови в 11 томах
  4. нацокотати — Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45). Словник української мови Грінченка