нацьковувати
НАЦЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЦЬКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док.
1. кого, ким. Спонукати до нападу на кого-небудь (про собаку).
Жінки стояли навколішки вже другу годину .. Як тільки хто похитнеться – нацьковують [есесівці] собаку (А. Хижняк);
– Хіба і ти [Федір] такий, як твій батько? Прийшли до нього заколядувати, а він собакою нацькував... (Панас Мирний);
Ледве розчепили сватів. А Ломака репетує: – Музики, грайте марша оцим злидням! Павле, нацькуй собаками! (Є. Кравченко).
2. кого, на кого, перен., розм. Викликаючи вороже ставлення, підбурювати проти кого-небудь.
– Розумна [бариня] яка – люди третій рік як орють, а вона нацьковує дурнів... (П. Панч);
Я кляну за катом ката В моїй невольницькій глуші, Що нацькував на брата – брата, Відкинув душу від душі (П. Грабовський);
– Я розумів, що мені зовсім не слід з нею [Вовчихою] сваритися, бо вона могла б нацькувати на мене когось із поліції (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- нацьковувати — нацько́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нацьковувати — (собак) цькувати, насилати; (проти кого) підбурювати, підштрикувати, під'юджувати, підцьковувати; дк. НАЦЬКУВАТИ, підтроюдити, р. надрочити. Словник синонімів Караванського
- нацьковувати — див. веліти; підбурювати Словник синонімів Вусика
- нацьковувати — -ую, -уєш, недок., нацькувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 кого, ким. Спонукати до нападу на кого-небудь (про собаку). 2》 кого на кого, кого, перен., розм. Викликаючи вороже ставлення, підбурювати проти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нацьковувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- нацьковувати — Нацько́вувати, -ко́вую, -вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нацьковувати — НАЦЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЦЬКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. і без додатка. 1. кого, ким. Спонукати до нападу на кого-небудь (про собаку). Жінки стояли навколішки вже другу годину.. Словник української мови в 11 томах