1. Словник української мови у 20 томах

націоналізований

НАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до націоналізува́ти.

У вересні 1939 р. обидва нафтопереробних заводи в Дрогобичі були націоналізовані і стали власністю України (з наук. літ.);

Влада у своєму декреті “Про землю” погодилась на розподіл між селянами націоналізованих у країні земель (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм.

У роки “воєнного комунізму” націоналізованою промисловістю став керувати ієрархічно побудований управлінський апарат, де приймали рішення функціонери, далекі від інтересів робітників (з наук. літ.);

// націоналізо́вано, безос. пред.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націоналізований — націоналізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. націоналізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націоналізувати. || націоналізовано, безос. присудк. сл. Націоналізована галузь — галузь промисловості, господарства, основна частина якої знаходиться у державній власності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. націоналізований — Націоналізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. націоналізований — НАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до націоналізува́ти. Декретом Ради Народних Комісарів.. усі великі підприємства, у тому числі і гірничі, були націоналізовані (Гірн. пром.., 1957, 8); // націоналізо́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах