1. Словник української мови у 20 томах

начавлений

НАЧА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до начави́ти.

Коли влітку приїздили з міста у степ паничі, тоді вони, розгулявшись, наливали ці басейни [для купання] не водою, а справжнісіньким вином, начавленим з винограду (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начавлений — нача́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. начавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начавлений — НАЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начави́ти. Коли влітку приїздили з міста у степ паничі, тоді вони, розгулявшись, наливали ці басейни [для купання] не водою, а справжнісіньким вином, начавленим з винограду (Гончар, Тронка, 1963, 48). Словник української мови в 11 томах