начальникувати
НАЧАЛЬНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Бути начальником; керувати.
– Третій рік начальникую на фермі, – жінка стримано посміхнулась (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начальникувати — начальникува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- начальникувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути начальником; керувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начальникувати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- начальникувати — НАЧАЛЬНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути начальником; керувати. — Третій рік начальникую на фермі, — жінка стримано посміхнулась (Гончар, І, 1954, 471). Словник української мови в 11 томах
- начальникувати — Начальникувати, -кую, -єш гл. Начальствовать. Харьк. у. Словник української мови Грінченка