начальничок
НАЧА́ЛЬНИЧОК, чка, ч.
1. зневажл. Невеликий начальник.
Не всі ж і тут, як Косарєв або Обрядін, – щирі його начальнички. Щоб не Усков, ці солдафони досі його звели б в могилу... (Василь Шевчук).
2. фам. Те саме, що нача́льник.
– Ну, начальнички, здається, вилізли! – звернувся до нас шеф. – Шампанського доведеться поставити на роботі (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начальничок — нача́льничок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- начальничок — див. начальник Словник синонімів Вусика
- начальничок — -чка, ч., ірон. Зменш. до начальник. Великий тлумачний словник сучасної мови