1. Словник української мови у 20 томах

начесаний

НАЧЕ́САНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до начеса́ти.

– Чи, може, так і треба? – вголос роздумує він .. – Його сухе, з гострим підборіддям обличчя біліє якось трикутно під начесаним на лоба чубом; цього разу воно серйозне, без усмішки (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Ходить Митяга, як і раніше, з начесаним чубом, ні за холодну воду не береться (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начесаний — наче́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. начесаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начесати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начесаний — Наче́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. начесаний — НАЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начеса́ти; // У знач. прикм. Ходить Митяга, як і раніше, з начесаним чубом, ні за холодну воду не береться (Тют., Вир, 1964, 112). Словник української мови в 11 томах