начисляти
НАЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, НАЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, НАЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що і без прям. дод., розм.
Нараховувати.
Сотками начислив би [Іван] їх [товаришів], таких самих, як він, слабих, немічних, збідованих.., а проте сильних духом, бадьорих, завзятих (А. Крушельницький);
За один лише той рік повернули банкові всі борги .. І ще й людям за роботу начислили (І. Рябокляч);
// діал. Вираховувати.
Вони [дівчата] начислили, що тільки ще двадцять годин науки до кінця шкільного року, а потому одержать свідоцтва (С. Ковалів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me