начуватися
НАЧУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
Чекати розплати, помсти.
Уже, кажуть, пішов Кривоніс до Хмельницького. Тепер нехай начуваються пани-ляхи! (П. Панч);
– А може, шибеники, деруть пташині гнізда? Хай тільки узнаю про це – начувайтесь! (Ю. Мокрієв);
– Уже не пустимо німця через село, хай начувається. Біля Кулішівки йому й капець [кінець] буде... (Є. Гуцало);
// чого. Чекати чого-небудь неприємного.
[Петро:] Серце моє замирає, начувається для себе великого горя (І. Котляревський);
– Начувайтесь лиха, – сказав старий (Леся Українка);
Збирався [Григорій Сидорович] подзвонити з заводу, щоб не шукали їх з онуком, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начуватися — начува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- начуватися — Чекати розплати, помсти або чогось неприємного. [Водяник:] Поскаржуся я матері твоїй, Метелиці Гірській, то начувайся! (Леся Українка); Ех, Маковею, Маковею... Начувайся. Буде тобі від старшини (О. Літературне слововживання
- начуватися — Стерегтися, берегтися, остерігатися; (лиха) чекати на, очікувати, сподіватися. Словник синонімів Караванського
- начуватися — див. берегтися Словник синонімів Вусика
- начуватися — -аюся, -аєшся, недок. Чекати розплати, помсти. || чого. Чекати чого-небудь неприємного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начуватися — НАЧУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Чекати розплати, помсти. Уже, кажуть, пішов Кривоніс до Хмельницького. Тепер нехай начуваються пани-ляхи! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 346); — А може, шибеники, деруть пташині гнізда?... Словник української мови в 11 томах
- начуватися — Начува́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. начутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Наслушиваться, наслушаться. Багато я дечого там начувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. Грин. III. 671. 2) Только несов. в. Ожидать бѣды, мести. Стережіться ж тепер!.. Начувайтеся! Мир. ХРВ. 279. Словник української мови Грінченка