1. Словник української мови у 20 томах

нашарований

НАШАРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до нашарува́ти.

Вони [люди в тюрмі] мали живу людську душу, справжню душу, що навіть нашарована жахливим шаром фізичного й морального бруду, все підіймалася, як фенікс з попелу (І. Багряний);

// у знач. прикм.

Опис структури розгортки кожної деталі поверхні манекена представлено у вигляді блоків нашарованих пластин по лініях горизонтальних перерізів (з навч. літ.).

2. у знач. ім. нашаро́ване, ного, с., перен. Те, що нашарувалося на що-небудь.

Принциповість газетяра ще й у тому, що він вміє відкинути нашароване, знайти щасливе зерно у сум'яті подій (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашарований — нашаро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нашарований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нашарувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нашарований — НАШАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нашарува́ти. Словник української мови в 11 томах