1. Словник української мови у 20 томах

нашарування

НАШАРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. нашарува́ти і нашарува́тися.

Трої теж не було, доки не знайшовся сміливець, котрий прийшов і відкопав її з-під нашарування віків (О. Гончар);

Звичайною голою рукою я звільнив ринви від вікових нашарувань органічних і неорганічних пород (У. Самчук).

2. Те, що нашарувалося на що-небудь.

Автографа художника на портреті немає, мабуть, він прихований під фарбою кількох пізніших нашарувань (із журн.);

// Осадове утворення у вигляді шарів ґрунту, що налягають один на одний.

Під величезною товщею геологічних нашарувань виявлено гігантські пласти кам'яного вугілля (І. Цюпа);

Де збагнули цінність сапропелю – цього чудового органо-вапнякового матеріалу, – вже не відмовляються від подальшої розробки донних нашарувань, всілякими способами вичерпують мул (з газ.).

3. перен. Особливість, риса чого-небудь, що утворилася пізніше і приєдналася до першооснови.

Олена була чужою. Інколи він знаходив у її обличчі, в інтонаціях риси колишньої Льолі, та вони швидко зникали під нашаруваннями образ, самолюбства і внутрішніх протиріч (М. Зарудний);

Давньоруський фольклор в його безпосередніх проявах, на жаль, до нас не дійшов, але багато із записаних значно пізніше народних пісень, билин, казок зберігають у собі численні нашарування давніх епох (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашарування — нашарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нашарування — -я, с. 1》 Дія за знач. нашарувати і нашаруватися. 2》 Те, що нашарувалося на що-небудь. || Осадове утворення у вигляді шарів ґрунту, що налягають один на одний. 3》 перен. Особливість, риса чого-небудь, що утворилася пізніше і приєдналася до першооснови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нашарування — ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол. Словник синонімів української мови
  4. нашарування — НАШАРУВА́ННЯ я, с. 1. Дія за знач. нашарува́ти і нашарува́тися. 2. Те, що нашарувалося на що-небудь. Реставратори зондують окремі частини споруди, знімають штукатурку, нашарування пізнішої кладки, які виникають у процесі добудов і перебудов (Наука.. Словник української мови в 11 томах