нашивка
НА́ШИ́ВКА, и, ж.
1. Смуга або шматок тканини, шкіри і т. ін., нашитий поверх чого-небудь.
На покуті сиділа Килина в білому кожусі з червоними й зеленими нашивками (З. Тулуб);
Блискучі ремінні нашивки на плечах і на ліктях чорної куртки робили його схожим на якогось королевича (О. Кундзич);
На окремих полонинах пастухи підперезувалися поверх сорочки широкими шкіряними поясами (“чересами”) з кишенями і пряжками, багато оздобленими металевими нашивками (з наук.-попул. літ.).
2. Один із знаків розрізнення військових звань.
Він був дуже гарний у цьому військовому одязі, з усіма нашивками й шевронами (В. Собко);
Харкевич не розбирався в моряцьких нашивках і не знав, яке у нього [моряка] звання (С. Голованівський).
3. Почесний знак, що видається військовим за поранення чи за надстрокову службу.
Ордени Вітчизняної війни першого і другого ступеня та два ордени Червоної Зірки прикрашали праву сторону кітеля [Нерчина], й на лівій дві нашивки свідчили про два важких поранення (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- нашивка — на́ши́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нашивка — (на одязі) латка; (мережана, круг коміра) жабо; (на погоні) личка. Словник синонімів Караванського
- нашивка — див. ярлик Словник синонімів Вусика
- нашивка — -и, ж. 1》 Смуга або шматок тканини, шкіри і т. ін., нашитий поверх чого-небудь. 2》 Один із знаків розрізнення військових звань. 3》 Почесний знак, що видається військовим за поранення чи надстрокову службу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нашивка — НА́ШИ́ВКА, и, ж. 1. Смуга або шматок тканини, шкіри і т. ін., нашитий поверх чого-небудь. На покуті сиділа Килина в білому кожусі з червоними й зеленими нашивками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259)... Словник української мови в 11 томах
- нашивка — На́шивка, -ки ж. Кусокъ холста, которымъ подшивается спина и плечи сорочки для прочности. Гол. Од. 65. Желех. Словник української мови Грінченка