1. Словник української мови у 20 томах

нашорошувати

НАШОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШОРО́ШИТИ, шу, шиш, док., кого.

Те саме, що насторо́жувати.

Він марив полюванням, далекий постріл нашорошував і кидав його в дріж (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашорошувати — нашоро́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нашорошувати — див. НАСТОРОЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. нашорошувати — -ую, -уєш, недок. нашорошити, -шу, -шиш, док., перех. Те саме, що насторожувати. Нашорошувати вуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нашорошувати — насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т. ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т. ін.) ву́ха. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Фразеологічний словник української мови
  5. нашорошувати — НАСТОРО́ЖУВАТИ що, у сполуч. із сл. вуха (вухо) (про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. — напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. нашорошувати — Нашоро́шувати, -ро́шую, -ро́шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нашорошувати — НАШОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШОРО́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. Те саме, що насторо́жувати. Він марив полюванням, далекий постріл нашорошував і кидав його в дріж (Гончар, Тронка, 1963, 307). Словник української мови в 11 томах