нащетинюватися
НАЩЕТИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЩЕТИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм.
1. Підніматися догори, ставати дибом, настовбурчуватися (про шерсть, волосся).
Обличчя начальника режиму [спецшколи] збуряковіло, цупкий вус його сердито нащетинився, і вже був Тритузний як ніч (О. Гончар).
2. чим, перен. Виставляти багнети, піки і т. ін., захищаючись або нападаючи.
– Зразу ходімо! – Чого ми сидимо? З наших батьків шкуру деруть! Товпа нащетинилась багнетами й грізно завила (А. Головко);
Юрба в погрозі нащетинилася безліччю рук (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нащетинюватися — нащети́нюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- нащетинюватися — див. дивитися; перечити; стовбурчитися Словник синонімів Вусика
- нащетинюватися — -ююся, -юєшся, недок., нащетинитися, -нюся, -нишся, док., розм. 1》 Піднімати догори щетину, захищаючись або нападаючи (про тварин). 2》 чим, перен. Виставляти багнети, піки і т. ін., захищаючись або нападаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нащетинюватися — НАЩЕТИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЩЕТИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. Піднімати догори щетину, захищаючись або нападаючи (про тварин). 2. чим, перен. Виставляти багнети, піки і т. ін., захищаючись або нападаючи. — Зразу ходімо!... Словник української мови в 11 томах