1. Словник української мови у 20 томах

небагатослівний

НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, а, е.

1. Висловлений, переданий невеликою кількістю слів; короткий, лаконічний.

Я уважно слухаю його скупу, небагатослівну розповідь (Ю. Збанацький);

Записку хлопці написали небагатословну: “Ми пішли на фронт. Чекайте з перемогою. Саша. Гена” (Н. Тихий);

// Позбавлений багатослівності.

Натхненність небагатослівної мови, стриманість і в той же час здатність запалитися – все це виказувало в ньому [М. В. Гоголі] людину незвичайну (О. Полторацький).

2. Який висловлює свої думки коротко, лаконічно або який не любить багато говорити.

Максимів батько – Павло Перчин – був людиною небагатослівною, суворою (Н. Рибак);

Гладун був щиро здивований, що Колосовський .. небагатослівний і сповнений більше, ніж інші, поваги до військової науки курсант (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небагатослівний — небагатослі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небагатослівний — див. мовчазний Словник синонімів Вусика
  3. небагатослівний — [неибагатосл’іўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. небагатослівний — -а, -е. 1》 Висловлений, переданий невеликою кількістю слів; стислий, лаконічний. 2》 Який висловлює свої думки стисло, лаконічно або який не любить багато говорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. небагатослівний — МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. небагатослівний — НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, а, е. 1. Висловлений, переданий невеликою кількістю слів; короткий, лаконічний. Я уважно слухаю його скупу, небагатослівну розповідь (Збан., Ліс. красуня, 1955, 140); Вірші... Словник української мови в 11 томах