1. Словник української мови у 20 томах

небезгрішний

НЕБЕЗГРІ́ШНИЙ¹, а, е.

Який має провини; не позбавлений гріхів.

Тут, у Паньківцях, впала йому в око одна гарна .. покоєва. Мабуть небезгрішна (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небезгрішний — небезгрі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небезгрішний — -а, -е. Який має провини; не позбавлений гріхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небезгрішний — НЕБЕЗГРІ́ШНИЙ, а, е. Який має провини; не позбавлений гріхів. Словник української мови в 11 томах