небезнадійний

НЕБЕЗНАДІ́ЙНИЙ, а, е.

Який подає певну надію на що-небудь.

Дві тисячі років християнства викарбували обличчя сучасної європейської культури, в якій – завдяки євангельській морально-етичній системі координат – навіть існуючи негативні процеси сприймаються як закономірні, обумовлені і небезнадійні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небезнадійний — небезнаді́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небезнадійний — -а, -е. Який подає деяку надію на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небезнадійний — НЕБЕЗНАДІ́ЙНИЙ, а, е. Який подає деяку надію на що-небудь. Словник української мови в 11 томах