1. Словник української мови у 20 томах

небезпідставно

НЕБЕЗПІДСТА́ВНО.

Присл. до небезпідста́вний.

Хтось із поетів небезпідставно назвав Словакію “країною пісень” (О. Гончар);

// у знач. безос. пред.

Олежка Ярославович звертався до інструктора на “ви”. І небзпідставно: той мав видатний живіт і патріаршу бороду (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небезпідставно — небезпідста́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. небезпідставно — Присл. до небезпідставний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небезпідставно — НЕБЕЗПІДСТА́ВНО. Присл. до небезпідста́вний. Хтось із поетів небезпідставно назвав Словакію "країною пісень" (Гончар, Зустрічі.., 1950, 24). Словник української мови в 11 томах