1. Словник української мови у 20 томах

небезспірний

НЕБЕЗСПІ́РНИЙ, а, е.

Який викликає заперечення, сумнів; суперечливий.

Висвітлена тема, є, звичайно, лише одною із спроб дослідження того широкого обсягу матеріалу, що складає поняття “моральнісне підґрунтя” і розкриває нам особливості формування моральнісної людини. Тож питання це проблематичне і небезспірне, тому вимагає до себе всестороньої уваги та дослідження (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небезспірний — небезспі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небезспірний — -а, -е. Який викликає заперечення, сумнів; суперечливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небезспірний — НЕБЕЗСПІ́РНИЙ, а, е. Який викликає заперечення, сумнів; суперечливий. Словник української мови в 11 томах