небезуспішний

НЕБЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е.

Який має певний успіх, дає бажані наслідки.

Розвідцентри, які оформляли “липу”, для машинопису мали відносно невелику кількість друкарських машинок і осіб, котрі заповнювали підробки. Небезуспішними були ідентифікація перших і почерк других (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небезуспішний — небезуспі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небезуспішний — -а, -е. Який має певний успіх, дає бажані наслідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небезуспішний — НЕБЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який має певний успіх, дає бажані наслідки. Словник української мови в 11 томах