1. Словник української мови у 20 томах

неблагозвучний

НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, а, е.

Позбавлений благозвучності; негармонійний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неблагозвучний — неблагозву́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неблагозвучний — -а, -е. Позбавлений благозвучності; негармонійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неблагозвучний — НЕМИЛОЗВУ́ЧНИЙ (про звуки, звучання — неприємний для слуху), НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ рідко; КАКОФОНІ́ЧНИЙ книжн. (який болісно вражає слух); ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ (з порушенням гармонійного поєднання звуків). Словник синонімів української мови
  4. неблагозвучний — НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Позбавлений благозвучності; негармонійний. Словник української мови в 11 томах