неблагонадійний

НЕБЛАГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Якому не можна довіряти, на якого не можна надіятися, покластися.

Якщо вірити цим офіційним даним, приблизно третина уніатського духовенства, яка залишилася після депортації “неблагонадійних” і “підбурливих” елементів, відмовилася возз'єднатися з православ'ям (з наук. літ.);

Неабиякий інтерес викликають доповідні записки угорських агентів про національно-визвольний рух в Закарпатті, інформативні повідомлення про діяльність “неблагонадійних” політичних діячів краю (із журн.).

2. Який з політичного погляду викликає недовіру у влади.

– Мене .. звільнили з роботи як неблагонадійного (Ірина Вільде);

М. П. Драгоманова як неблагонадійного гімназиста виключили з Полтавської гімназії за кілька місяців до її закінчення (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. неблагонаді́йний, ного, ч.

Той, хто викликає недовіру у влади в політичному плані. Ігнатовський [слідчий] знову до Шеметуна: – Список неблагонадійних у вас? (Ю. Збанацький);

Європейський Союз засуджував порушення прав палестинців, репресії щодо них, депортації політичних діячів та “неблагонадійних” (з газ.).