неблагополуччя

НЕБЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ, я, с.

Те саме, що неблагополу́чність.

Дитячі примхи виникають внаслідок прорахунків у вихованні. Тому не треба карати дитину за вередування – необхідно “лікувати” неблагополуччя у взаєминах між вами і дітьми (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неблагополуччя — неблагополу́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. неблагополуччя — -я, с. Те саме, що неблагополучність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неблагополуччя — НЕБЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що неблагополу́чність. Словник української мови в 11 томах