1. Словник української мови у 20 томах

неборака

НЕБОРА́КА, и, ч.

Те саме, що небора́к.

Удалось колись вороні піймати рака, – та й возилась цілий рік з ним, неборака (приказка);

Лежить собі неборака, Думає, гадає, Як то будем мандрувати... І тихо дрімає... (Т. Шевченко);

Схопило [директора] біля силосу так, що літаком довелося відправляти небораку в область – того ж дня й прооперували... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неборака — небора́ка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неборака — Бідолаха, нетяга, сердега, сіромаха, сірома, як ім. нещасливий, безталанний, р. нещасливець. Словник синонімів Караванського
  3. неборака — див. бідолаха; нещасливий Словник синонімів Вусика
  4. неборака — -и, ч. Те саме, що неборак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неборака — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм. Словник синонімів української мови
  6. неборака — Небора́к, -ка, -кові і небора́ка, -ки, -ці; -ра́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. неборака — НЕБОРА́КА, и, ч. Те саме, що небора́к. Удалось колись вороні піймати рака, — та й возилась цілий рік З ним, неборака (Укр.. присл.., 1955, 236); О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? (Шевч. Словник української мови в 11 томах