небосхил
НЕБОСХИ́Л, у, ч.
Те саме, що небокра́й.
Ось поминув він останню хату, ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле... (М. Коцюбинський);
Сонце вже зовсім сіло за небосхилом (Д. Ткач);
Високо над лісом, на небосхилі між зорями, виринув місяць уповні (О. Кобилянська);
Сонце високо підбилося і на сірому небосхилі блищало великою срібною монетою (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небосхил — небосхи́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- небосхил — див. НЕБОКРАЙ. Словник синонімів Караванського
- небосхил — див. небо; обрій Словник синонімів Вусика
- небосхил — -у, ч. Те саме, що небокрай. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небосхил — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет. Словник синонімів української мови
- небосхил — Небосхи́л, -лу; -хи́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- небосхил — НЕБОСХИ́Л, у, ч. Те саме, що небокра́й. Ось поминув він останню хату, ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах