небуль

НЕ́БУЛЬ, лі, ж.

Стан, коли ще не було життя; відсутність життя; газово-пилова туманність.

Планети і планетні тіла земного типу (Меркурій, Венера, Земля, Місяць, Марс) формувались на різній відстані від Сонця, а диференціація речовини почалася ще в небулі (з наук.-попул. літ.).