невагомість

НЕВАГО́МІСТЬ, мості, ж.

1. Абстр. ім. до неваго́мий.

Почуття крилатої легкості й невагомості опанувало веселих пасажирів (С. Добровольський);

Силует сучасного жіночого одягу останнім часом тяжіє до шовку з його легкістю і невагомістю (з газ.).

2. Фізичний стан тіла – складової частини рухомої системи, – якого воно набуває, якщо прискорення системи дорівнює прискоренню сили тяжіння, в умовах відсутності земного тяжіння.

Нагромаджений досвід довгочасних космічних польотів показав, що людина може адаптуватися до тривалого впливу невагомості (з навч. літ.);

Космонавти розповідали, що у невагомості зелений колір здається їм жовтим (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невагомість — неваго́мість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невагомість — -мості, ж. 1》 Абстр. ім. до невагомий. 2》 Фізичний стан тіла, що є складовою частиною рухомої системи, якого воно набуває, коли прискорення системи дорівнює прискоренню сили тяжіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невагомість — НЕВАГО́МІСТЬ, мості, ж. 1. Абстр. ім. до неваго́мий. Почуття крилатої легкості й невагомості опанувало веселих пасажирів (Добр., Очак. розмир, 1965, 188). Словник української мови в 11 томах