невдачливий

НЕВДА́ЧЛИВИЙ, а, с., розм.

Те саме, що невда́тний 2.

Весілля либонь було невдачливе, на другий день корогва на воротях не розвівалася, та й молоді не знать куди скрились (Панас Мирний);

Жила Хівря в заміжжю ні погано, ні добре, так собі. Чоловік у неї був .. невдачливий, то в їх [них] нічого не було: ні худоби, ні хліба, а сім'я здорова (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдачливий — невда́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невдачливий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  3. невдачливий — -а, -е. Те саме, що невдатний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невдачливий — НЕВДА́ЧЛИВИЙ, а, с. Те саме, що невда́тний 2. Жила Хівря в заміжжю ні погано, ні добре, так собі. Чоловік у неї був.. невдачливий (Григ., Вибр., 1959, 111). Словник української мови в 11 томах