невдяка

НЕВДЯ́КА, и, ж., діал.

Невдячність.

Мою покірність називають пихою .. мою вдяку – чорною невдякою (С. Руданський);

В залі магістрату застаю начальника .. Лице суворе. Задуманий, мабуть, над невдякою людей, що за його добру волю болотом його обкидають (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдяка — -и, ж., діал. Невдячність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. невдяка — НЕВДЯ́КА, и, ж., діал. Невдячність. Приймім достойно вдяку чи невдяку, працюючи, в майбутнє зір звертаймо! (У. Кравч., Вибр., 1958, 167). Словник української мови в 11 томах
  3. невдяка — Невдя́ка, -ки ж. Неблагодарность. Словник української мови Грінченка