невигідно
НЕВИГІ́ДНО, розм.
1. Присл. до невигі́дний.
Покірно стоїть вівця, невигідно розчепіривши ноги, .. і слуха, як дзюрчить з неї молоко у дійницю (М. Коцюбинський);
Гриця заболіли в'язи, бо дуже невигідно лежав: плечі на подушці, а голова скривлена під стіною (Л. Мартович).
2. у знач. безос. пред. Незручно, неприємно.
[Прісцілла:] Скажи, де б нам узяти глини або якої фарби тільки швидше. Нам невигідно кликати рабів (Леся Українка).
НЕВИ́ГІДНО.
1. Присл. до неви́гідний.
Їй невтямки було, що ця поза невигідно випинає її перезрілі форми і на гармошку збирає в'ялу шкіру на шиї (І. Кулик).
2. у знач. безос. пред. Не дає вигоди, прибутку кому-небудь.
Будувати у гірських районах Карпат радіорелейні і кабельні магістралі для подачі телепрограм було технічно й економічно невигідно (з наук.-попул. літ.).
3. у знач. безос. пред. Не йде на користь, не надає переваг кому-, чому-небудь.
Елементарна порядність передбачає говорити правду завжди, навіть коли це невигідно мовцю (Б. Олійник);
– Кричати, щоб хто-небудь перевіз, невигідно: зараз же люди на сміх піднімуть. І Йонька вирішив ночувати на острові (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- невигідно — неви́гідно прислівник незмінювана словникова одиниця невигі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- невигідно — I невиг`іднорозм. 1》 Присл. до невигідний. 2》 у знач. присудк. сл. Незручно, неприємно. II нев`игідно 1》 Присл. до невигідний. 2》 у знач. присудк. сл. Не дає вигоди, прибутку кому-небудь. 3》 у знач. присудк. сл. Не йде на користь, не надає переваг кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невигідно — Невигі́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невигідно — НЕВИ́ГІДНО. 1. Присл. до неви́гідний. Їй невтямки було, що ця поза невигідно випинає її перезрілі форми і на гармошку збирає в’ялу шкіру на шиї (Кулик, Записки консула, 1958, 176). 2. у знач. присудк. сл. Не дає вигоди, прибутку кому-небудь. Словник української мови в 11 томах
- невигідно — Невигідно нар. Неудобно. Словник української мови Грінченка