1. Словник української мови у 20 томах

невидний

НЕВИ́ДНИЙ, а, е.

1. Недоступний зорові; непомітний.

Маленька сльозинка, а камені точить, невидна сльозинка, а серце лоскоче (П. Усенко).

2. Дуже темний, непроглядний.

Темна нічка, невидна, Гей, осіння, холодна (з народної пісні);

В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка);

// Крізь який нічого не видно.

Методично підлітали в небо ракети, віддзеркалюючись внизу білими нитками в невидній нічній воді (Ю. Яновський).

3. Який нічим не виділяється серед інших; непоказний.

Їх двоє зійшлося... Невидні і бідні, Обійдені щастям зрадливим, – вони Жили на цім світі холоднім, мов рідні (Микола Чернявський);

У сінях привітався хазяїн хати, не знаючи, хто він є, оцей невеличкий і невидний чоловік, що йде з таким виглядом, наче всі двері світу мусять перед ним відчинитися навстіж (Ю. Яновський).

4. Який не виправдовує затрачених на нього зусиль; невдячний, непомітний.

Я знала те, що будуть сльози, мука, багато праці марної, дрібної, невидної і часто, дуже часто даремне вжитої (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невидний — неви́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невидний — Непомітний; (- ніч) темний, непроглядний, непрозорий; (діяч) непоказний, с. невидатний. Словник синонімів Караванського
  3. невидний — -а, -е. 1》 Неприступний зорові; непомітний. 2》 Дуже темний, непроглядний. || Крізь якого нічого не видно. 3》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших; непоказний. 4》 Який не виправдовує затрачених на нього зусиль; невдячний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невидний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови
  5. невидний — Неви́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невидний — НЕВИ́ДНИЙ, а, е. 1. Неприступний зорові; непомітний. Зашуміли вже крила червоні, і невидний кричить паротяг… (Сос., І, 1957, 80). 2. Дуже темний, непроглядний. Темна нічка, невидна, Гей, осіння, холодна (Укр.. лір. Словник української мови в 11 томах