1. Словник української мови у 20 томах

невилазно

НЕВИЛА́ЗНО, присл., розм.

Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь; постійно, весь час.

Взимку, коли доводилося [Грицеві] невилазно сидіти в хаті – доглядав своє господарство (Ю. Збанацький);

Сім годин невилазно попопихай цією пилюкою, хоч ти й ас-машиніст! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невилазно — невила́зно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. невилазно — присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невилазно — НЕВИЛА́ЗНО, присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь. Взимку, коли доводилося [Грицеві] невилазно сидіти в хаті — доглядав своє господарство (Збан., Сеспель. 1961, 302). Словник української мови в 11 томах