невитравний
НЕВИТРАВНИ́Й, а́, е́.
1. Якого не можна витравити, знищити, змінити і т. ін.
До смерти [Сталін] говорив російською з невитравним акцентом (О. Забужко).
2. перен. Який не може зникнути, зстертися з пам'яті, забутися; незабутній.
Що за дивна сила та – вродлива дівчина! Обізвалася, подивилася в очі, доторкнулася рукою і залишила в душі невитравний слід (А. Хорунжий);
Могутній талант Кобзаря живили не тільки глибинні чуття невитравної любові до знедолених і рідної землі, а й всебічні знання (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невитравний — невитравни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- невитравний — -а, -е. 1》 Якого не можна витравити, знищити. 2》 перен. Який не може зникнути, згладитися з пам'яті; незабутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невитравний — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- невитравний — НЕВИТРАВНИ́Й, а́, е́. 1. Якого не можна витравити, знищити. 2. перен. Який не може зникнути, згладитися з пам’яті; незабутній. Важко заснути, коли на серці лежить невитравний тягар, коли всю істоту твою проймає гірке почуття самотності... Словник української мови в 11 томах