невичавлений
НЕВИ́ЧАВЛЕНИЙ, а, е.
Якого не вичавили.
Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав'язувані, і оливою не порозм'якшувані... (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невичавлений — неви́чавлений прикметник Орфографічний словник української мови
- невичавлений — -а, -е. Якого не вичавили, не видавили. Великий тлумачний словник сучасної мови