1. Словник української мови у 20 томах

невиїжджений

НЕВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а́, е́.

Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня); необ'їжджений.

Невиїжджений могутній кінь хоче скинути його з своєї благородної спини (Ю. Смолич);

* У порівн. Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають... (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиїжджений — неви́їжджений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невиїжджений — -а, -е. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиїжджений — НЕВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а́, е́. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня). Невиїжджений могутній кінь хоче скинути його з своєї благородної спини (Смолич, II, 1958, 48). Словник української мови в 11 томах