1. Словник української мови у 20 томах

невмисний

НЕВМИ́СНИЙ, НЕУМИ́СНИЙ, а, е.

Зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний.

Рубець розказував нешвидко, з примовками, з приказками, як завжди розказують повітові полупанки, і тим викликав невмисну усмішку то у Проценка, то у Книша (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невмисний — невми́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невмисний — неумисний, -а, -е. Зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невмисний — ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. невмисний — НЕВМИ́СНИЙ, НЕУМИ́СНИЙ, а, е. Зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний. Рубець розказував нешвидко, з примовками, з приказками, як завжди розказують повітові полупанки, і тим викликав невмисну усмішку то у Проценка, то у Книша (Мирний, III, 1954, 268). Словник української мови в 11 томах