1. Словник української мови у 20 томах

невпізнанний

НЕВПІЗНА́ННИЙ, а, е.

Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати.

Школо моя! Радість моя! Невпізнанною зробили тебе роки, пошарпали тееб негоди, покалічили ворожі снаряди (Ю. Збанацький);

Він з народженням дочки став просто невпізнанний, став говіркіший, привітніший, не такий категоричний в усьому, як досі (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невпізнанний — невпізна́нний прикметник якого не можна впізнати Орфографічний словник української мови
  2. невпізнанний — -а, -е. Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невпізнанний — НЕВПІЗНА́ННИЙ, а, е. Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати. Забуте світом темне село Джурів за два роки радянської влади стало невпізнанним (Д. Бедзик, Плем’я.. Словник української мови в 11 томах