1. Словник української мови у 20 томах

неврастенік

НЕВРАСТЕ́НІК, а, ч.

Людина, яка хворіє на неврастенію.

Вулиця зробила з них [безпритульних] мрійників і романтиків, вона ж довела багатьох із них до стану вразливих неврастеніків (І. Микитенко);

У значній більшості дітей-неврастеніків виявлено відхилення у вихованні через порушення взаємин батьків у сім'ї (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неврастенік — неврасте́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неврастенік — -а, ч. Людина, яка хворіє на неврастенію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неврастенік — неврасте́нік (від невр... і грец. ασθενικός – слабосильний) хворий на неврастенію. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. неврастенік — Неврасте́нік, -ка; -ніки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неврастенік — НЕВРАСТЕ́НІК, а, ч. Людина, яка хворіє на неврастенію. Вулиця зробила з них [безпритульних] мрійників і романтиків, вона ж довела багатьох із них до стану вразливих неврастеніків (Мик. Словник української мови в 11 томах