1. Словник української мови у 20 томах

неври

НЕ́ВРИ, ів, мн. (одн. невр, а, ч.).

Давні племена, які у 6 – 5 ст. до нашої ери населяли верхів'я Дністра, Південного Бугу та басейну Прип'яті і вважаються предками слов'ян.

На півночі скіфи мали кордон з племенами неврів (з навч. літ.);

На північ – неври, де тепер Полісся. Тоді вважав їх дехто чаклунами. Віки ішли, народ не перевівся, і врешті-решт вони зробились нами (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неври — -ів, мн. Давні племена, які жили, згідно з відомостями Геродота, у 6-5 ст. до н. е. на північ від скіфів-орачів. Великий тлумачний словник сучасної мови