невсипний
НЕВСИ́ПНИЙ, НЕУСИ́ПНИЙ, а, е.
Те саме, що невсипу́щий.
Хіба ж утечеш через оті товсті стіни, через вікна гратовані, через охорону невсипну? (Ю. Збанацький);
Він в неусипнім чатував дозорі з темінню глухою віч-на-віч (В. Бичко);
Дуже піклувався за нашого брата [робітників] невсипний Комар. Ні світ ні зоря, а він уже кахикає на подвір'ї. Переживає – чи ми не заснули навіки (О. Ковінька);
[Арф'ярка:] Тепер коло мене зимової ночі Засіла невсипна бабуся грижа (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невсипний — невси́пний прикметник Орфографічний словник української мови
- невсипний — неусипний, -а, -е. Те саме, що невсипущий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- невсипний — НЕВТО́МНИЙ (який не знає, не відчуває втоми), НЕВТОМЛЕ́ННИЙ підсил., НЕВТОМИ́МИЙ рідко; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ рідко) (який не знає втоми й виявляє наполегливість у роботі). Словник синонімів української мови
- невсипний — НЕВСИ́ПНИЙ, НЕУСИ́ПНИЙ, а, е. Те саме, що невсипу́щий 1, 2. Приморські ночі непроглядні в липні, Та пронизати вміють їх наскрізь Юнацькі очі, пильні і невсипні (Бажан, Вибр. Словник української мови в 11 томах