невсипучий
НЕВСИПУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що невсипу́щий.
Стоїмо на вахті ми в дорозі, Невсипучі хлопці моряки (Л. Забашта);
Настя, невсипуча хазяйка, щира мати, тілько [тільки] й знає, що клопочеться (Панас Мирний);
Складна, невсипуча робота кликала керівників області за Десну (М. Шеремет);
[Олена:] Знов невсипуче щоденне бідування заятриться в душі незгоєною болячкою .. Тяжко жити у світі з щирим коханням? (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невсипучий — невсипу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- невсипучий — -а, -е. Те саме, що невсипущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невсипучий — НЕВТО́МНИЙ (який не знає, не відчуває втоми), НЕВТОМЛЕ́ННИЙ підсил., НЕВТОМИ́МИЙ рідко; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ рідко) (який не знає втоми й виявляє наполегливість у роботі). Словник синонімів української мови
- невсипучий — НЕВСИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що невсипу́щий. Стоїмо на вахті ми в дорозі, Невсипучі хлопці моряки (Забашта, Квіт.., 1960, 147); Настя, невсипуча хазяйка, щира мати, тілько й знає, що клопочеться (Мирний, IV, 1955, 69); Складна... Словник української мови в 11 томах