невтаємничений
НЕВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ, а, е.
Який не знає певних таємниць.
У ході пошуків неоціненну допомогу дослідникові інколи подають такі непримітні деталі картин, такі незвичайні збіги історичних подій, дат і документів, що про них невтаємничений глядач і не здогадується (з наук.-попул. літ.);
// у знач. ім. невтаємни́чені, них, мн. Ті, що не знають певних таємниць.
Хай невтаємничені у всі звивини історії не відають, що чинять. Але ж інтелігенти достеменно знають (Б. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невтаємничений — невтаємни́чений прикметник Орфографічний словник української мови
- невтаємничений — -а, -е. Який не знає певних таємниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невтаємничений — НЕОБІ́ЗНАНИЙ з чим і без додатка (який не знає чого-небудь, не розбирається в чомусь), НЕЗНАЙО́МИЙ з чим, НЕКОМПЕТЕ́НТНИЙ у чому і без додатка; НЕЗНА́ЮЧИЙ без додатка, рідше (який не має достатніх знань, досвіду в чому-небудь); НЕПОСВЯ́ЧЕНИЙ... Словник синонімів української мови
- невтаємничений — НЕВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ, а, е. Який не знає певних таємниць. Словник української мови в 11 томах