невтомність
НЕВТО́МНІСТЬ, НЕУТО́МНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. невто́мний, неуто́мний.
Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Ірина Вільде);
Благословенна пора молодих поривань, невтомності й дерзань! (Іван Ле);
Крізь суцільне стугоніння чути, як розмірено, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б'ють, німецькі самоходи (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невтомність — невто́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- невтомність — неутомність, -ності, ж. Властивість за знач. невтомний, неутомний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невтомність — Невто́мність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невтомність — НЕВТО́МНІСТЬ, НЕУТО́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. невто́мний, неуто́мний. Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Вільде, На порозі, 1955, 191); Благословенна пора молодих поривань... Словник української мови в 11 томах