невчасний
НЕВЧА́СНИЙ, а, е.
Який відбувається, здійснюється, прибуває і т. ін. не тоді, коли треба, не в потрібний момент.
Розгнівався пан на такий невчасний жарт (І. Франко);
Заруба вибіг на подвір'я, щоб затримати невчасного гостя і не дати йому одразу увійти до хати (В. Кучер);
З пожвавленням, яке видавалося дуже невчасним на фоні загальної ситуації, стала [Маруська] голосно розповідати (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невчасний — невча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- невчасний — див. небажаний Словник синонімів Вусика
- невчасний — -а, -е. Який відбувається, здійснюється, прибуває і т. ін. не тоді, коли треба, не в потрібний момент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невчасний — НЕДОРЕ́ЧНИЙ (зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. у невдалий, невідповідний момент), НЕВЧА́СНИЙ, НЕСВОЄЧА́СНИЙ. — Що ж ви нічого не кажете? Невже се недоречне питання? (Леся Українка); Невчасні жарти егоїстично веселих товаришів остаточно образили Туманова (П. Панч). Словник синонімів української мови
- невчасний — Невча́сний, -на, -не несвоєча́сний = невча́сний, на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невчасний — НЕВЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється, прибуває і т. ін. не тоді, коли треба, не в потрібний момент. Розгнівався пан на такий невчасний жарт (Фр. Словник української мови в 11 томах
- невчасний — Невчасний, -а, -е Несвоевременный. Словник української мови Грінченка