1. Словник української мови у 20 томах

невідворотний

НЕВІДВОРО́ТНИЙ, а, е.

Якого не можна відвернути, якому не можна перешкодити здійснитися; який неодмінно має відбутися, настати.

– За невмолимими, невідворотними законами життя, на яких тримається світ, сонце переможе ніч (С. Чорнобривець);

– Що думали при дворі? Хіба не знали, що війна з Бонапартом невідворотна? (П. Кочура);

Отямся, схаменись! Поглянь навколо: бачиш, Що діє з іншими невідворотний час? (В. Мисик);

// у знач. ім. невідворо́тне, ного, с. Те, чого не можна відвернути, чому не можна перешкодити здійснитися.

Не можуть вони бути разом, бо сталося в їхньому житті невідворотне (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідворотний — невідворо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідворотний — -а, -е. Якого не можна відвернути, якому не можна перешкодити здійснитися. || у знач. ім. невідворотне, -ного, с. Те, чого не можна відвернути, чому не можна перешкодити здійснитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невідворотний — НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище — якого не можна уникнути, відвернути), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Й рідше (про щось перев. Словник синонімів української мови
  4. невідворотний — НЕВІДВОРО́ТНИЙ, а, е. Якого не можна відвернути, якому не можна перешкодити здійснитися. — За невмолимими, невідворотними законами життя, на яких тримається світ, сонце переможе ніч (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах