невідривно
НЕВІДРИ́ВНО, НЕОДРИ́ВНО, присл.
Безперервно, не відриваючись.
Люди стояли над урвищем на високому березі і невідривно дивились у море (Ю. Смолич);
Городянин обернувся до юнака, що поряд сидів, схилившись на чемодані, й невідривно читав книжку (А. Хорунжий);
// Так, що не можна відірвати; дуже міцно.
Вона мій спів, вона мій хліб! Душа моя – аж дивно – До неї, наче той поліп, ПРиссалась невідривно (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідривно — невідри́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- невідривно — неодривно, присл. Безперервно, не відриваючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідривно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО... Словник синонімів української мови
- невідривно — НЕВІДРИ́ВНО, НЕОДРИ́ВНО, присл. Безперервно, не відриваючись. Люди стояли над урвищем на високому березі і невідривно дивились у море (Смолич, Світанок.., 1953, 199); Поки Чміль говорив, я невідривно стежив за кожним порухом його обличчя (Гур., Новели, 1951, 178). Словник української мови в 11 томах