невідступний
НЕВІДСТУ́ПНИЙ, а, е.
1. Завзятий, упертий у досягненні чого-небудь; наполегливий.
Вночі і вдень скрипить стара верба, При ній не раз точилась боротьба і падали прострелені у груди Якісь уперті, невідступні люди (П. Воронько);
Дякую ж тобі за силу, Земле рідна, мати дужих, Ти упертих нас зростила, Не відступних, не байдужих (П. Дорошко);
// Який здійснюється, ведеться наполегливо, безперестану, з напорістістю (про боротьбу, працю і т. ін.); дуже активний.
І доведеться!.. бо що вдієш проти невідступного малиного напосідання! Скачи, враже, як пан каже!.. (А. Кримський);
Справі гарантування миру і безпеки допомагає послідовна, невідступна боротьба народних мас (з газ.);
// Сповнений упевненості, рішучості; твердий.
З невідступним наміром їхав сьогодні Шелюженко на урочище: на цей раз зустрінеться з Машею, щоб більше вже з нею не розлучатись (О. Гончар).
2. Який обов'язково має статися, відбутися; неминучий.
Бунін гостро відчував невідступний процес очеревлення людини в певному суспільстві (з наук.-попул. літ.);
// Якого важко позбутися.
Чи й тут [у рідному краю] невідступне горе Віднайде мене й поборе..! (І. Франко);
У нього визріла невідступна думка – самому особисто помірятися силою з воєводою (А. Хижняк);
// Який постійно перебуває разом з ким-небудь, супроводжує когось; нерозлучний.
Швидко я .. зробився майже невідступним його товаришем (І. Франко);
Тієї самої днини опівдні зустрів Андрійко пані старостиху, яка вийшла на майдан з Мариною, Сташком та двома невідступними татарами (Юліан Опільський);
// Який не припиняється; постійний.
Сестричку Він згадував, пастушку босоногу, І серце нило болем невідступним (М. Рильський);
Степка весь час відчувала на собі турботливу опіку Павла, його невідступне упадання за нею, делікатне, однак, і ненав'язливе (Ю. Бедзик);
// Набридливий, нав'язливий.
Розпрощався цар з бідою, Миші стали над водою, Невідступні комарі Не сурмлять уже вгорі (Л. Первомайський);
Сагайдак знову мучив ПАвла, докопуючись до найменших подробиць про ковальське життя. Ну, який він причіпливий й невідступний (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- невідступний — невідсту́пний прикметник Орфографічний словник української мови
- невідступний — Безвідступний, безвідходний, о. прив'язаний як пес до буди; (друг) нерозлучний, невідлучний; (щодо мети) наполегливий, настирливий, упертий; (- горе) непозбутній, невідчепний; (- чекання) постійний. Словник синонімів Караванського
- невідступний — -а, -е. Завзятий, упертий у досягненні чого-небудь; наполегливий, настійливий. || Якого важко позбутися. || Який постійно перебуває разом із ким-небудь; нерозлучний. || Який діє або здійснюється безперервно, не припиняючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідступний — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (який мимоволі зберігається в свідомості, постійно приходить на пам'ять), НЕВІДСТУ́ПНИЙ, НЕВІДВ'Я́ЗНИЙ, НЕВІДЧЕ́ПНИЙ, ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАБРИ́ДЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, ПРИЧІ́ПЛИВИЙ (ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ) розм. Словник синонімів української мови
- невідступний — НЕВІДСТУ́ПНИЙ, а, е. Завзятий, упертий у досягненні чого-небудь; наполегливий, настійливий. Вночі і вдень скрипить стара верба, При ній не раз точилась боротьба і падали прострелені у груди Якісь уперті, невідступні люди (Воронько, Коли я.. Словник української мови в 11 томах