невідтворний
НЕВІДТВО́РНИЙ, а, е.
Якого не можна відтворити.
Бунін повставав проти процесу дегуманізації, хоча й вважав його невідтворним (з наук.-попул. літ.);
Своє звернення до індивідуального й унікального він [митець] доводить до гранично можливої унікальності – визнання неповторної, невідтворної (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідтворний — невідтво́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- невідтворний — -а, -е. Який не відтворюється, якого неможливо відтворити. Великий тлумачний словник сучасної мови